Інструменти грошово-кредитної політики

Інструменти грошово-кредитної політики — це заходи, які приймає уряд країни, для регулювання курсу національної валюти, забезпечення стабільного економічного зростання і підтримки високого рівня життя населення. Ці заходи можуть відрізнятися в різних країнах залежно від напрямку економічного розвитку, ступеня відкритості економіки, культури країни та інших показників.

Всі інструменти застосовуються центральним банком країни і діляться на:

Інструменти адміністративного впливу (директиви, ліміти, нормативи). Вони обмежують діяльність суб’єктів грошово-кредитного ринку: банків та інших фінустанов.
Інструменти економічного впливу (обов’язкові резервні вимоги, політика рефінансування, політика відкритого ринку). Економічні інструменти створюють певні умови для впливу на поведінку суб’єктів ринку і руху їх у необхідному для ЦБ напрямку.

Схожі статті

Стагнація
Стагнація — це довгий період застою в економіці. Для нього характерні низькі або нульові темпи зростання ВВП, скорочення робочих місць і, як наслідок, підйом безробіття, зменшення зарплати та зниження рівня життя. Під час стагнації економічна структура залишається незмінною, науково-технічний процес
Ставка рефінансування
Ставка рефінансування — це річний відсоток, який перераховується центральним банкам за кредити для комерційних банків. Ставку також називають обліковою. Зазвичай кредити для комерційних банків надаються на одну ніч, щоб підтримати їх ліквідність. Ставку рефінансування відносять до популярних та ефективних інструментів
Рецесія
Рецесія — це уповільнення темпів зростання валового національного продукту держави. Є природним етапом в циклах економічного розвитку країн. Рецесія змінюється різким зростанням, а пік зростання економіки — рецесією. Ознаки рецесії: Зростання інфляції; Зниження ВВП і ВНП; Зростання безробіття; Погіршення життя